Дуже смішно спостерігати, як змінюються кордони, коли на горизонті з'являються великі гроші. Роками джунглі Есекібо були просто лінією на карті, яка нікого особливо не хвилювала. Але у 2015 році все змінилося. Нафтові гіганти знайшли ціле море нафти біля берегів Гаяни. Йдеться про 13 мільярдів барелів чорного золота. Раптово Гаяна, маленька країна з невеликим населенням, почала стрімко багатіти. Їхня економіка росте швидше, ніж будь-яка інша на планеті.
І тут прокидається місцевий гопник. Венесуела сидить поруч із найбільшими запасами нафти у світі, але їхня економіка — це повна катастрофа через корупцію та ідіотське управління. Ніколас Мадуро подивився на сусіда, що багатіє, і вирішив, що хоче свій шматок пирога. Точніше, він хоче весь пиріг. Він згадав старі образи часів колоніалізму і провів фейковий референдум, запитуючи народ, чи варто їм просто віджати дві третини території Гаяни.
Ситуація стає гарячою. Мадуро не просто базікає; він будує військові бази та стягує танки до кордону. Це виглядає як класичне пограбування серед білого дня. Він навіть надрукував нові карти, де цей регіон позначено як новий штат Венесуели. Але він забув про одну велику деталь: "світовий поліцейський" може повернутися. Сполучені Штати не дозволять проросійському та прокитайському диктатору ламати енергетичний ринок у них під носом.
Кажуть, що ВМС США вже підігнали величезну авіаносну групу до узбережжя. Це чіткий сигнал. Це нагадує часи, коли Саддам Хусейн намагався вкрасти нафту Кувейту і був знищений. Навіть Китай, який зазвичай купує нафту в Мадуро, відходить убік, бо війна за нафту Мадуро шкодить бізнесу. Росія надсилає якусь зброю, але вони надто зайняті своїми проблемами, щоб реально допомогти. Мадуро може сподіватися, що вкраде землю і виживе, але з американськими винищувачами поруч він грає в гру, яка зазвичай закінчується для диктатора втратою влади, або й гірше.
