Поширюються тривожні розмови про можливі наміри російської влади внести кардинальні зміни до основного закону країни – Конституції. Особливу увагу привертають потенційні правки до статті 39, яка на сьогодні є фундаментом соціального захисту громадян, гарантуючи їм право на пенсійне забезпечення за віком, у разі хвороби, інвалідності чи втрати годувальника. Якби такі гарантії були вилучені, це б означало радикальний перегляд соціальних зобов'язань держави.
Фінансовий аспект такого кроку вражає. За попередніми оцінками, відмова від пенсійних виплат або їх значне скорочення могло б дозволити російському бюджету заощадити близько 80 мільярдів доларів на рік. З'являються обґрунтовані припущення, що ці колосальні кошти можуть бути перенаправлені на покриття зростаючих витрат, пов'язаних з веденням війни. Для розуміння масштабів, лише одна з недавніх масованих атак по території України, за приблизними підрахунками, обійшлася російській скарбниці у близько 500 мільйонів доларів.
Подібне переформатування державних пріоритетів, де військові потреби ставляться вище за соціальний добробут власних громадян, засвідчило б глибоку трансформацію внутрішньої політики Кремля. Для пересічних росіян ліквідація конституційних гарантій пенсійного забезпечення, закріплених у статті 39, може обернутися майбутнім, сповненим невизначеності та матеріальних труднощів, особливо для людей похилого віку та інших вразливих категорій населення. Йдеться про сценарій, за якого право на гідну старість може бути принесене в жертву військовим амбіціям, фактично змушуючи громадян оплачувати війну власним соціальним захистом. Така потенційна конституційна реформа здатна надовго змінити сам характер відносин між державою та її народом.
