Ви можете думати, що знаєте географію, але у Пекіна, схоже, свої власні карти. Погляньте на глобус. Китай навіть близько не лежить біля Північного полюса. Їхня найпівнічніша точка знаходиться так само далеко від Арктики, як і кордони Польщі. Але це не заважає їм робити гучні заяви. З абсолютно серйозним обличчям Китай оголосив себе приарктичною державою. Цей вигаданий термін став їхнім золотим квитком на вечірку, куди їх ніхто не запрошував.
Навіщо їм це потрібно? Точно не через любов до холоду чи білих ведмедів. Усе крутиться навколо грошей та впливу. Лід тане з шаленою швидкістю. І поки екологи б'ють на сполох, Китай бачить у цьому можливість зрізати шлях. Якщо крига зникне, кораблі зможуть діставатися з Шанхаю до Європи набагато швидше, ніж через Суецький канал. Це економить час, паливо і дає величезний контроль над світовою торгівлею. Вони красиво називають це "Полярним шовковим шляхом", хоча насправді це банальне захоплення маршрутів.
Але доставка вантажів — це лише половина справи. Справжній скарб лежить на дні океану. Мова йде про нафту, природний газ та рідкісні метали, за якими полюють усі технологічні гіганти. Саме тому Китай оголосив себе приарктичною державою, намагаючись легалізувати своє право бурити, копати та видобувати ресурси в регіоні, де зазвичай господарюють Канада, Росія чи США. Вони вже вкладають шалені кошти в інфраструктуру Гренландії та Ісландії, скуповуючи землі та лояльність, щоб мати плацдарм, коли почнеться велика гра.
Це створює величезний головний біль для традиційних арктичних держав. Росія, наприклад, завжди вважала Північний морський шлях своїм власним двором. Тепер же у двері стукає багатий сусід, який пропонує інвестиції, але натомість вимагає доступу. Сполучені Штати теж напружилися, розуміючи, що Арктика перетворюється на нову шахову дошку геополітики. Це більше не просто замерзла пустеля, а територія, де вирішується доля військового та економічного домінування.
Іронія ситуації просто зашкалює. Китай є одним із найбільших забруднювачів повітря у світі. Їхні викиди безпосередньо пришвидшують глобальне потепління, яке і плавить полярні льодовики. Замість того, щоб рятувати планету, вони готуються заробити на її руйнуванні. Це цинічний план: забруднювати повітря, топити лід, а потім пускати кораблі через талу воду, щоб продавати ще більше товарів.
Ми повинні припинити вдавати, що це просто балачки. Слова мають вагу в міжнародній політиці. Коли вони постійно повторюють цю тезу, вона починає сприйматися як норма. Вони вже будують атомні криголами та тренують своїх військових для дій у полярних умовах. Вони робят це не заради науки, а заради контролю. Той факт, що Китай оголосив себе приарктичною державою, є прямим викликом існуючому світовому порядку. І якщо ми будемо це ігнорувати, то, коли лід остаточно зійде, можемо побачити китайський прапор на морському дні раніше, ніж встигнемо зреагувати.
