Останні повідомлення Wall Street Journal розкрили тривожну подію: Сполучені Штати активно працюють над запобіганням передачі Росією передових протикорабельних ракет повстанцям-хуситам у _Ємені_. Це викриття спочатку викликало здивування, особливо з огляду на триваючий конфлікт Росії в _українській війні_, який, здавалося б, вимагає всіх наявних військових ресурсів. Загальноприйнятим було припущення, що Москва надасть пріоритет власним військовим зусиллям, що робить таку передачу малоймовірною. Однак, глибший аналіз виявляє продуманий стратегічний маневр, який може суттєво змінити геополітичний ландшафт світової морської торгівлі.
Обґрунтування потенційного кроку _Росії_ стає зрозумілішим, якщо розглянути характер зброї, про яку йдеться. Протикорабельні ракети, як випливає з їхньої назви, призначені насамперед для ураження військово-морських суден. Цікаво, що Україна, хоча й завзято захищає свою територію, не має значного військово-морського флоту, який був би основною ціллю для таких спеціалізованих озброєнь. Це означає, що частина російського арсеналу протикорабельних ракет може бути недовикористаною або навіть простоювати, чекаючи морського супротивника, якого немає в контексті Чорного моря. Замість того, щоб дозволити цій потужній зброї залишатися в бездії, її передача активному посереднику може слугувати ширшим стратегічним цілям Росії.
Якби Росія постачала цю складну зброю _хуситам_ у Ємені, наслідки для міжнародного судноплавства були б жахливими. Повстанці-хусити вже становлять значну небезпеку для суден, що проходять життєво важливим _Червоним морем_ і вузькою протокою _Баб-ель-Мандеб_, критичним вузьким місцем для світової торгівлі. Озброєння їх більш досконалими та потужними протикорабельними можливостями різко посилило б їхню здатність порушувати торговельні маршрути, збільшуючи страхові витрати, подовжуючи терміни доставки та потенційно перенаправляючи рух навколо мису Доброї Надії – дорогої та тривалої альтернативи. Це може занурити і без того напружений регіон у подальший хаос, впливаючи на ланцюги поставок по всьому світу. Протока Баб-ель-Мандеб, зокрема, є глобальною артерією.
Це не імпровізовані ракети, зібрані в майстерні. Російські протикорабельні ракети відомі своєю технологічною досконалістю та руйнівною силою. Вони є значним оновленням порівняно з менш досконалим, часто переробленим озброєнням, яке зазвичай використовували хусити. Досвід Росії у розробці та розгортанні цих _протикорабельних ракет_ походить з довгої історії військової стратегії, зокрема з часів Холодної війни, коли побоювання щодо конвоїв постачання через Північну Атлантику були значними у випадку гіпотетичної Третьої світової війни. Їхня готовність застосувати таку потужну зброю через посередника є яскравим нагадуванням про їхні можливості.
Зрештою, ця потенційна передача озброєнь до регіону Червоного моря несе в собі явну загрозу та _геополітичне_ повідомлення від Москви. Це суворе попередження західним країнам: ваша подальша підтримка української війни матиме свою ціну. Дестабілізуючи критично важливі світові _міжнародні судноплавства_ маршрути, Росія може чинити тиск на економіки країн, які виступають проти її дій. Цей продуманий крок полягає не лише в допомозі посереднику; він полягає у створенні глобального головного болю, відволіканні ресурсів та уваги, а також у демонстрації готовності Росії використовувати існуючі конфлікти для підриву своїх противників на світовій арені, тим самим поглиблюючи геополітичні складності, що вже існують. Ця гамбіт у Червоному морі є небезпечною ескалацією, перетворюючи невикористані військові активи на інструменти економічного та стратегічного важеля проти Заходу, що є серйозною _загрозою_ для глобальної стабільності.
