Відомий російський автоблогер Ільдар Сібгатуллін, творець популярного проєкту "Ільдар Авто-Підбір", довгий час намагався дотримуватися позиції "поза політикою". Однак один кадр із його відео, що розлетівся мережею, сказав набагато більше, ніж усі його заяви про нейтралітет. На цьому кадрі, знятому на території його ж сервісу, чітко видно автомобіль із рашистським символом "Z" на склі, що стало для багатьох, особливо для української аудиторії, остаточним доказом його справжньої позиції.
На фото ми бачимо типову сцену для його блогу: Ільдар спілкується із другом на тлі автомобілів. Проте саме фон робить цей кадр таким промовистим. За спиною співрозмовника блогера стоїть синій автомобіль, на задньому склі якого красується велика біла літера "Z" — символ, що став уособленням російської агресії, воєнних злочинів та окупації українських територій.
Поява такого автомобіля у відео, яке проходить модерацію та монтаж цілої команди, не може бути випадковістю. Це свідчить про одне з двох: або про кричущу недбалість і байдужість, або, що значно гірше, про свідоме рішення залишити цей символ у кадрі. В обох випадках це є потужним сигналом.
По-перше, це демонструє повну байдужість до трагедії цілого народу. Для команди "Авто-Підбору" символ, під яким російські війська вбивають мирних українців, руйнують міста та коять звірства, є просто частиною фону, не вартою уваги. Це знецінення людських життів та болю, яке наочно показує, що війна для них — це щось далеке й неважливе.
По-друге, це пряма вказівка на те, що "АП-Сервіс" без жодних моральних вагань обслуговує прихильників війни. Для них не має значення, чиї гроші брати. Власник автомобіля з "Z"-свастикою — такий самий клієнт, як і будь-який інший. Це класичний приклад принципу "гроші не пахнуть", коли бізнес-інтереси ставляться вище за будь-які моральні принципи та людську солідарність. По суті, сервіс Ільдара не лише заробляє на прихильниках агресії, а й нормалізує її, показуючи, що бути носієм такої символіки — це нормально.
Спроби Ільдара виправдатися тим, що він "не розбирається в політиці", виглядають жалюгідно на тлі таких доказів. Тут не потрібно бути політологом, щоб відрізнити добро від зла. Мовчання та ігнорування, коли в сусідній країні відбувається геноцид, — це вже є позицією. А свідома демонстрація символів війни у власному контенті — це мовчазна згода з агресором і співучасть у його пропаганді.
Таким чином, один-єдиний кадр зруйнував ілюзію аполітичності Ільдара Сібгатулліна, чітко показавши, що для нього та його бізнесу війна — це не трагедія, а лише незручна тема, від якої можна відмахнутися, продовжуючи заробляти гроші на всіх, включно з тими, хто підтримує вбивства.
