Хоча загальна кількість міжнародних договорів і норм, порушених Росією в її агресії проти України, перевищує 400, складання вичерпного списку є завданням для юридичних архівів. Однак можна перелічити понад 50 найважливіших порушень, щоб продемонструвати глибину та широту зневаги Росії до міжнародного права. Цей список — не просто історичний запис; це фундаментальний контекст для розуміння, чому багато хто вважає довіру до будь-якої угоди з чинним російським режимом неможливою.
Для ясності порушення згруповані за категоріями.
I. Фундаментальні двосторонні договори та угоди про безпеку
1. Будапештський меморандум (1994): Порушено через напад на суверенітет і кордони України після її відмови від ядерної зброї.
2. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство (1997): Порушено через зазіхання на територіальну цілісність та принцип ненападу.
3. Договір про російсько-український державний кордон (2003): Порушено через перетин та спробу анексії міжнародно визнаних кордонів.
4. Угода про статус та умови перебування Чорноморського флоту (1997): Порушено через використання флоту та його бази в Криму для анексії півострова.
5. Харківські угоди (2010): Порушено через захоплення території, де орендувалася військово-морська база.
6. Мінська угода I (2014): Порушено через невиконання режиму припинення вогню та продовження підтримки збройних угруповань.
7. Мінська угода II (2015): Порушено через ті ж самі невиконання, що й у Мінську I, що завершилося вторгненням 2022 року.
8. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (1991): Порушено через недотримання принципу поваги до суверенітету та кордонів членів.
II. Ключові принципи міжнародного права (Статут ООН та ОБСЄ)
9. Статут ООН, стаття 2(4): Заборона погрози силою або її застосування.
10. Статут ООН, стаття 2(3): Зобов'язання вирішувати спори мирними засобами.
11. Статут ООН, стаття 2(1): Принцип суверенної рівності всіх держав-членів.
12. Гельсінський заключний акт (1975), Принцип I: Суверенна рівність, повага до прав, притаманних суверенітету.
13. Гельсінський заключний акт, Принцип II: Незастосування сили або погрози силою.
14. Гельсінський заключний акт, Принцип III: Непорушність кордонів.
15. Гельсінський заключний акт, Принцип IV: Територіальна цілісність держав.
16. Гельсінський заключний акт, Принцип V: Мирне врегулювання спорів.
17. Гельсінський заключний акт, Принцип VI: Невтручання у внутрішні справи.
18. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин (1970): Порушено всі основні принципи.
III. Міжнародне гуманітарне право (Закони війни)
19. Женевська конвенція (I) про поранених і хворих у діючих арміях (1949): Порушено через напади на медиків та лікарні.
20. Женевська конвенція (III) про поводження з військовополоненими (1949): Порушено через тортури, страти та відмову в правах військовополоненим.
21. Женевська конвенція (IV) про захист цивільного населення (1949): Масово порушено через:
22. - Умисні напади на цивільні райони.
23. - Примусову депортацію цивільних осіб, включаючи дітей.
24. - Використання "живих щитів".
25. - Знищення критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання).
26. - Відмову в гуманітарному доступі.
27. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій (1977): Порушено через невибіркові атаки та непропорційне застосування сили.
28. Гаазька конвенція про захист культурних цінностей (1954): Порушено через умисне знищення церков, музеїв та історичних пам'яток.
29. Конвенція про заборону хімічної зброї (1993): Порушено через неодноразові погрози її застосування.
30. Конвенція про певні види звичайної зброї (1980): Порушено через використання заборонених мін та пасток у цивільних районах.
31. Римський статут Міжнародного кримінального суду: Дії становлять злочин агресії, воєнні злочини та злочини проти людяності, як визначено статутом.
IV. Права людини
32. Загальна декларація прав людини (1948): Порушено права на життя, свободу та безпеку.
33. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966): Порушено заборони на тортури та довільне затримання.
34. Конвенція проти катувань (1984): Порушено через систематичне застосування тортур на окупованих територіях.
35. Конвенція про права дитини (1989): Порушено через примусове переміщення та депортацію українських дітей.
36. Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень (2006): Порушено через викрадення активістів, чиновників та цивільних.
37. Європейська конвенція з прав людини: Порушено численні статті до виключення Росії з Ради Європи.
V. Морське, повітряне та економічне право
38. Конвенція ООН з морського права (UNCLOS, 1982): Порушено через блокування українських портів, перешкоджання свободі судноплавства та незаконне привласнення українських морських зон.
39. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція, 1944): Порушено через створення загрози цивільному повітряному руху та незаконну перереєстрацію літаків.
40. Договір про зону вільної торгівлі СНД (2011): Порушено через запровадження торговельних блокад та обмежень.
41. Двостороння угода про повітряне сполучення: Порушено через одностороннє припинення рейсів та закриття повітряного простору.
42. Двосторонні інвестиційні договори: Порушено через незаконне захоплення українських державних та приватних активів на окупованих територіях.
VI. Інші ключові багатосторонні та двосторонні угоди
43. Віденський документ ОБСЄ про заходи зміцнення довіри та безпеки: Порушено через неповідомлення про великомасштабні військові навчання та переміщення військ.
44. Договір з відкритого неба (Росія вийшла після США): Порушено дух прозорості та контролю над озброєннями.
45. Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Росією (1994): Порушено через підрив безпеки та стабільності країни-партнера ЄС.
46. Основоположний акт НАТО-Росія (1997): Порушено через відмову від зобов'язання поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх держав.
47. Двосторонні угоди про науково-технічне співробітництво.
48. Двосторонні угоди про культурний обмін.
49. Двосторонні угоди про транскордонне співробітництво.
50. Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999): Порушено через фінансування проксі-збройних груп на Донбасі з 2014 року.
Цей великий, хоча й неповний, список порушень Росією договорів демонструє, що її агресія — це не просто напад на Україну, а атака на всю глобальну систему правил і законів, створених для запобігання таким конфліктам.
