Широко розповсюджене зображення, на якому військовослужбовці в уніформі на колінах розкладають червону доріжку для прибуття Володимира Путіна до Сполучених Штатів, викликало бурхливі дебати та суперечки. Сцена, що відбулася на авіабазі США на Алясці, показала, як американські солдати готуються до офіційного прийому російського лідера. Ця подія порушила питання про дипломатичний протокол, повагу та меседж, який таке зображення надсилає на світовій арені.
Подія сталася в серпні 2025 року, коли російський президент прибув на об'єднану базу Ельмендорф-Річардсон на Алясці для участі в саміті. Прийом включав повні державні почесті, а підготовка червоної доріжки є стандартним компонентом дипломатичного протоколу для привітання глави держави, що прибуває з візитом. Це завдання зазвичай виконується військовим персоналом у рамках їхніх офіційних обов'язків під час прийому іноземних високопосадовців. Солдати дбали про те, щоб доріжка була ідеально вирівняна та закріплена до того, як почесний гість зійде з літака.
Однак контекст цього конкретного візиту перетворив рутинну процедуру на вірусну суперечку. Зображення американських військових, які стоять на колінах, щоб поправити килим для Путіна, багато критиків розцінили як жест вірності та національне приниження, особливо з огляду на триваючу геополітичну напруженість і конфлікти. Коментатори та політики висловлювали обурення, дехто називав цей акт приниженням для Сполучених Штатів та їхніх збройних сил. Візуальний ряд був особливо разючим для багатьох, хто вважав, що він демонструє неналежний рівень поваги до супротивника.
З процедурної точки зору, солдати діяли не за наказом російського лідера, а за наказом власного командування в рамках запланованого дипломатичного прийому. Роль військової почесної варти та допоміжного персоналу під час таких заходів полягає в бездоганному виконанні церемоніальних обов'язків, незалежно від політичного статусу гостя. Це вважається відображенням дисципліни приймаючої країни та поваги до дипломатичних традицій. Таким чином, суперечка стосується не стільки дій самих солдатів, скільки рішення надати такі почесті Путіну взагалі.
Цей інцидент підкреслює значне зіткнення між стандартною дипломатичною практикою та громадським сприйняттям. Хоча прийом з червоною доріжкою є давньою традицією, призначеною для вшанування посади, а не обов'язково особистості, символізм був витлумачений різними аудиторіями зовсім по-різному. Російські державні ЗМІ, наприклад, представили ці зображення як велику пропагандистську перемогу, припускаючи, що спроби Заходу ізолювати їхнього лідера провалилися, і що його приймають з найвищою повагою. Для українців та їхніх прихильників ця сцена виглядала як зрада з боку ключового союзника.
На закінчення, відео, на якому американські солдати стелять червону доріжку, не було ознакою того, що вони виконують накази іноземної держави, а скоріше свідчило про виконання ними стандартного церемоніального обов'язку під час державного візиту. Буря, що виникла в результаті, була підживлена політичним контекстом зустрічі, перетворивши рутинний дипломатичний жест на потужний символ, який одні схвалювали, а інші засуджували. Подія підкреслює, як в епоху гострого геополітичного конфлікту традиційні акти дипломатії можуть стати надзвичайно напруженими та суперечливими моментами.
